Комунікаційна стратегія Котелевського районного суду

ПОГОДЖЕНО

Зборами суддів

Котелевського районного суду

Полтавської області

Протокол від 30.06.2026 

Комунікаційна стратегія

Котелевського районного суду Полтавської області на 2026-2028 роки.

Зміст

     Вступ

1. Мета, завдання та цілі Стратегії.
2. Принципи на яких базується комунікаційна діяльність суду.
3. Аналіз поточного стану комунікаційної діяльності суду.
4. Сучасний стан поширення інформації від Котелевського районного суду Полтавської області.
5. Цільові аудиторії суду.
6. Форми і засоби комунікації (канали зв'язків) з цільовими аудиторіями.
7. Очікувані результати реалізації комунікаційної стратегії суду.

 Вступ

Питання відкритості та підзвітності судової влади, набули особливої суспільної значущості під час воєнного стану. Високий рівень зацікавленості суспільства у відновленні справедливості та законності є стимулом для розроблення інформаційних матеріалів, спрямованих на підвищення довіри до судової влади. Ефективна комунікація є не просто оперативною функцією, а стратегічним імперативом для легітимності й ефективності державного та судового управління в сучасних демократичних суспільствах. У сучасному інформаційному середовищі, у якому швидке поширення дезінформації є значним викликом, якісна та послідовна комунікація стає не просто функцією, а фундаментальною стратегією.

Комунікаційна стратегія Котелевського районного суду Полтавської області (далі -суд) є основним документом, що визначає зовнішні та внутрішні комунікації суду на регіональному рівні та включає в себе сукупність комунікативних засобів, методів, прийомів і технік, покликаних надати об’єктивну інформацію про діяльність суду і суддів, налагодити постійний зацікавлений діалог з найважливішими цільовими групами як в середині, так і за межами суду в інтересах забезпечення незалежності судової влади, гарантування законності та правопорядку, здійснення об’єктивного і неупередженого правосуддя, а також допоможе підвищити рівень довіри громадськості до правосуддя та покращити престиж судової влади в цілому та суду зокрема, як відкритого, «прозорого», доступного для пропозицій та взаємодії.

Стратегія розроблена на основі Концепції інформаційно-комунікаційної стратегії Ради суддів України, Про Стратегію розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства та Плану заходів щодо підвищення рівня правових знань громадян про судові процедури, функціонування судової системи та порядок захисту своїх прав і охоронюваних законом інтересів, схваленого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22.02.2013 року.

Зміст і структура Стратегії визначається цілями правосуддя та завданнями суду і ґрунтується на нормах  Конституції України, Законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про доступ до публічної інформації», «Про інформацію», Кодексу суддівської етики та інших національних і міжнародних актів, що регулюють діяльність в цій сфері.

1. Мета, завдання та цілі Стратегії

Мета

Метою комунікаційної стратегії суду є формування довіри громадян до системи судочинства України через довіру до роботи суду, як ланки системи судочинства. Налагодження відкритого та ефективного діалогу суду з громадськістю, формування позитивного іміджу судової влади України в цілому. Створення передумов для об’єктивного висвітлення роботи судів у медіа. Побудова довіри через зміну сприйняття судів, акцентуючи їхню людяність і емпатію, реальні виклики та швидке реагування на кризи.

Завдання :

• Висвітлення реальних умов роботи суду (перевантаження, недофінансування, брак кадрів) для зміни сприйняття та залучення суспільства до діалогу щодо необхідних реформ.
• Комплексна підготовка до кризових ситуацій через створення сценаріїв реагування для швидкого переривання негативного циклу суспільної думки, що є особливо актуальним за наявних показників недовіри.
• Орієнтованість суду на людину, готовність відповідати на питання громадськості, коментувати новини авторитетних у суспільстві ЗМІ чи відгуки у соцмережах. Тут важливо пам'ятати, що коментувати слід тільки те, що має інформаційну та суспільну вагу, а не різноманітні фейки чи провокації. Оскільки відповідь суду на них може сприяти тільки додатковому висвітленню теми, яка спотворює уявлення людей про суд, або створюватиме додатковий піар для окремих зацікавлених осіб;
• Сприяння ознайомленню суспільства з рішеннями, які ухвалює суд.
• Підвищення рівня правосвідомості населення. Ознайомлення громадськості з діяльністю суду з метою сприяння у формуванні знань та розумінні, в яких випадках слід звертатися до суду та які права можна захистити у суді, а, отже, призведе до формування нового рівня правосвідомості громадян.

Цілі:

- забезпечення прозорості діяльності судової влади з метою підвищення рівня суспільної довіри до суду та довіри громадян до правосуддя;

- покращення рівня обізнаності суспільства щодо специфіки, особливостей та змісту діяльності судової системи та діяльності суду зокрема;

- забезпечення реалізації конституційного права громадян на вільний доступ до інформації;

- покращення співпраці зі ЗМІ, громадськими організаціями, органами державної влади і місцевого самоврядування;

- забезпечення інформаційно-роз’яснювальної роботи щодо прав та обов’язків громадян з питань захисту їх інтересів в суді;

- підвищення престижу роботи в суді, профорієнтація молоді.

2. Принципи на яких базується комунікаційна діяльність суду

До принципів на яких базується комунікаційна діяльність суду належать: 

• прозорість, що передбачає всебічне висвітлення діяльності суду;
• відкритість, тобто створення умов для безперешкодного доступу громадян до інформації про діяльність суду;
• реалістичність, що полягає у проведенні заходів з урахуванням наявних ресурсів;
• оперативність, що передбачає своєчасність інформування громадськості;
• доступність, що передбачає лаконічність, зрозумілість інформації, легкість для сприйняття та запам’ятовування;
• емоційна резонансність: комунікація має викликати співпереживання через близькі суспільству історії та цінності;
• чесність у висвітленні реальності: показувати суд таким, яким він є, без прикрас, але з акцентом на системні проблеми та людяність.
• емпатія в кризових комунікаціях: відповіді мають демонструвати, що суд чує громадян, і бути простими, фактичними та людиноцентричними.

3. Аналіз поточного стану комунікаційної діяльності суду

Комунікація є процесом ширшим за обсягом, аніж просте поширення інформації, оскільки вона має на меті отримання зворотного зв’язку. Сучасна теорія комунікації базується на визнанні необхідності постійного тривалого діалогу з найважливішими цільовими групами. Фахівці з системного менеджменту вважають, що стратегічна комунікація – це системна комунікація, орієнтована на встановлення довгострокових взаємозв’язків організації з її зовнішніми і внутрішніми аудиторіями. Стратегічна комунікація орієнтована не стільки на короткочасні потреби і бажання цільових аудиторій, скільки на їх цінності.

Комунікаційна стратегія суду є основним документом для здійснення зовнішньої та внутрішньої комунікації, включає в себе сукупність комунікаційних засобів, методів, прийомів і технік, що покликані надати об’єктивну інформацію про діяльність суду і суддів, налагодити постійний зацікавлений діалог з суспільством в інтересах забезпечення незалежності судової влади, гарантування законності та правопорядку, реалізації об’єктивного і неупередженого правосуддя.

Суд має досвід здійснення внутрішньої і зовнішньої комунікаційної діяльності завдяки впровадженню сучасних інформаційних технологій ведення внутрішнього документообігу,  ефективному управлінню апаратом суду та оперативному донесенню інформації про діяльність суду до широкого кола громадськості через засоби масової інформації (далі – ЗМІ).

На сьогоднішній день суд забезпечений повним автоматизованим циклом ведення діловодства та проходження судових справ, в якому використовується передовий світовий досвід судового адміністрування та організаційної роботи. Внаслідок цього вдалося досягти надання якісних та професійних послуг громадянам.

На офіційному вебсайті суду оприлюднюється інформація про заходи, які проводить суд, а також ті, в яких беруть участь судді та працівники апарату.  

У суді працюють суддя-спікер та прессекретар, які забезпечують підготовку і поширення матеріалів про діяльність суду у ЗМІ, готують і розміщують на сайті суду інформацію щодо актуальних питань судової практики, правових позицій Верховного Суду, спростування інформації, яка не відповідає дійсності, та роз’яснення стосовно діяльності суду у зв’язку з публікаціями про його роботу.

У приміщенні суду розміщено інформаційні стенди, на яких наявні зразки документів, платіжні реквізити, графік особистого прийому громадян керівництвом суду, порядок допуску до приміщення суду тощо.

З аналізу та моніторингу соціальних мереж переважна більшість людей позитивно сприймає матеріали у ЗМІ про діяльність суду. Суд сприяє ознайомленню громадськості з рішеннями, які викликають інтерес у суспільства, за потреби, роз’яснює їх зміст.

Таким чином, суд прагне до відкритості та прозорості у своїй роботі, веде планову та системну комунікаційну діяльність у таких напрямках:

• внутрішній: робота із суддями та працівниками апарату суду щодо вдосконалення їх комунікаційних навиків, облаштування приміщення суду з метою забезпечення його інформаційної насиченості;
• зовнішній: інформування суспільства про роботу суду, налагодження постійного зацікавленого та зворотного діалогу з громадськістю та ЗМІ, залучення студентів та молодих фахівців до проходження практики у суді.

4. Сучасний стан поширення інформації від Котелевського районного суду Полтавської області

На сьогоднішній день суд має такі інструменти для комунікації з громадськістю:

-інтернет-сторінка суду на сайті «Судова влада України»;

-сторінка суду у соціальній мережі Facebook;

- співпраця з локальними медіа.

Сайт та сторінка суду постійно оновлюються, періодично виходять нові публікації. Слід відзначити, що сторінка суду у соціальній мережі Facebook має свою стилістику, застосовується дизайн кольорів та зображення із логотипом суду.

Важливо розуміти, що формування довіри до кожного окремого суду та Котелевського районного суду Полтавської області зокрема, сприятиме підвищенню авторитету судової влади в суспільстві. А надання громадськості інформації про суд, його рішення та діяльність, призведе до формування нового рівня правової свідомості населення.

Тому зараз в Україні важливо популяризувати кожен окремий суд, здійснювати просвітницьку функцію та надавати громадянам інформацію, яка може бути їм корисною, зокрема, використовуючи різноманітні інструменти для комунікації.

Громадяни мають сприймати суди як установи, покликані захищати їх права. Звертаючись до суду, кожен громадянин має очікувати, що рішення суду, яким би воно не було, ухвалено неупереджено, виважено та на підставі норм закону.

5. Цільові аудиторії суду

До внутрішньої цільової аудиторії належать:

1. судді;
2. працівники апарату суду.

До зовнішньої цільової аудиторії належать:

1. учасники судових процесів;
2. громадяни та громадські організації, сегментовані за рівнем правової обізнаності (загальна аудиторія, активні громадяни, правозахисники);
3. медіа: національні, регіональні;
4. суміжні інституції: адвокатура, прокуратура, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;
5. органи державної влади та місцевого самоврядування;
6. професійна юридична спільнота: юридичні об’єднання, асоціації, наукові кола, навчальні заклади;
7. школярі;
8. студенти юридичних факультетів та молоді юристи, як потенційні працівники судової влади.

6. Форми і засоби комунікації (канали зв'язків) з цільовими аудиторіями

Пріоритетними цільовими аудиторіями суду є зовнішні групи. До основних каналів комунікації з даною групою слід віднести: офіційна сторінка суду на сайті «Судова влада України» та сторінку суду у соціальній мережі Facebook, інформаційні стенди, телефонна комунікація, організація тематичних та просвітницьких заходів.

Важливо, під час вибору каналів зв’язку із цільовою аудиторією необхідно обов’язково врахувати специфіку кожної окремої групи.

Обираючи засоби комунікації із громадянами, слід розуміти, що ця група є найбільш численною та різноманітною, отже, краще обирати канали, які є найбільш масовими та доступними широкому загалу.

Канал зв’язку з громадськістю:

• проведення анонімного опитування громадської думки;
• надання інформації через вебсайт суду;
• розміщення інформації на інформаційних стендах у приміщенні суду;
• оперативне надання відповіді запитувачам публічної інформації.

Під час визначення каналів комунікації із представниками ЗМІ необхідно врахувати, що ця група є більш вузькою та спеціалізованою, що в окремих засобах масової інформації працюють журналісти, які спеціалізуються на правничій тематиці.

До основних каналів комунікації з представниками ЗМІ належать наступні:

• забезпечення офіційної комунікації суду суддею-спікером;
• інформаційні матеріали та прес-релізи з питань діяльності суду;
• організація інтерв’ю з керівництвом суду;
• надання інформації через вебсайт суду.

Обираючи засоби зв’язку зі школярами та студентами юридичних спеціальностей, слід звернути увагу, що основною ідеєю співпраці з даною групою є популяризація роботи суду, з метою формування майбутнього високопрофесійного персоналу.

Вибір засобів комунікації необхідно здійснювати з наданням переваги таким освітнім заходам:

• проведення ознайомчих екскурсій та Днів відкритих дверей;
• «Уроки справедливості» для дітей;
• Зустрічі, лекції, практичні семінари, тощо.

Разом з тим слід відмітити, що суд використовує можливість активно розвиватися в середовищі всесвітньої глобальної мережі Інтернет, яка корінним чином може змінити погляди суспільства. Використання даного ресурсу дозволить суду без «посередників» максимально поширювати соціально важливу інформацію про діяльність та проблеми суду.  

План комунікаційних заходів Котелевського районного суду Полтавської області на 2026-2028 роки затверджує та контролює його виконання голова Котелевськогокого районного суду.

7. Очікування та критерії оцінки комунікаційної діяльності

Комунікаційна стратегія суду реалізується з метою покращення стану зв’язків суду із громадськістю, встановлення змістовного та постійного діалогу з суспільством.

За результатами впровадження комунікаційної стратегії суду очікується зростання рівня довіри громадян до судів, підвищення авторитету суду через підвищення правової обізнаності суспільства про порядок захисту своїх прав у судах, про свої права та обов’язки, про діяльність судів в цілому.

Суд повинен сприйматись громадськістю як установа, яка стоїть на їх захисті. Звертаючись до суду, кожен громадянин має вірити в те, що яким би не було рішення – суд ухвалить його безсторонньо, виважено та керуючись нормами закону.

Очікувані результати реалізації стратегії судом:

• розуміння громадянами результатів роботи суду, позитивне сприйняття судових рішень і ухвал;
• підвищення довіри до суду і системи судочинства;
• зміни (на позитивні) у оцінках роботи суду.

Моніторинг результатів комунікаційної діяльності:

• визначення співвідношення між кількістю інформації, що виходить з суду і повідомленнями, які потрапили у ЗМІ та стали предметом громадської уваги;
• оцінка інформації, що з’явилась в ЗМІ щодо діяльності суду (співвідношення позитивної і негативної інформації);
• організація і проведення опитувань громадської думки щодо якості наданих судом послуг;
• наявність зворотного зв’язку з цільовими групами та громадськістю загалом.